Journal

№ 5, 2017

The Theory of Symbolic Image in Byzantine Theology of the VI-VIIth centuries

The Theory of Symbolic Image in Byzantine Theology of the VI-VIIth centuries

dr hab. Victoria Golovey

доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри культурології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Професор кафедри Церковно-історичних та Гуманітарних дисциплін Волинської православної богословської академії

Number DOI: 10.33209/2519-4348-2017-5-33

VB. – № 5, 2017. – P. 165-178

Summary

The article is devoted to the philosophical and aesthetic analysis of the theory of symbolic image in the theological texts of Pseudo-Dionysius the Areopagite and Maximus the Confessor. It’s proved that symbolic image has been regarded by Byzantine theologians as the most important way correlation between fundamentally different dimensions of existence – heaven and earth, enabling the antinomic unity of the divine transcendence and immanence, positive and negative theology. Based on comparative analysis of the concepts of Byzantine thinkers it is argued that Dionysius developed a theory of symbolic image in the context of essential discourse, while Maximus the Confessor – in the context of energetic one. Symbol was conceived by Maxim from position of «symbolic realism» as a sacred living reality and visible presence of the Divine soaking by his energies. So as the antinomic and paradoxical essence of Christian dogmas received an adequate expression in symbolic images as ontological intermediaries in the way of understanding the Divine prototype.

Key words: Symbol, image, the Divine, ontology, theology, reality, energy, the sacred.

References:

1. Бычков В. В. 2000 лет христианской культуры sub specie aesthetica: в 2-х т. / В. В. Бычков. – М. – СПб.: Университетская книга, 1999. – Т. 1.: Раннее христианство. Византия. – 1999. – 575 с.
2. Дионисий Ареопагит. О божественных именах / Дионисий Ареопагит; [пер. с греч. Г. М. Прохоров] // Творения. Толкования Максима Исповедника. – СПб.: Алетейя, 2002. – С. 207-565.
3. Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии / Дионисий Ареопагит; [пер. с греч. Г. М. Прохоров] // Творения. Толкования Максима Исповедника / Дионисий Ареопагит. – СПб.: Алетейя, 2002. – С. 37-206.
4. Дионисий Ареопагит. Послание Титу иерарху / Дионисий Ареопагит; [пер. с греч. Г. М. Прохоров] // Творения. Толкования Максима Исповедника. – СПб.: Алетейя, 2002. – С. 829-854.
5. Живов В. М. «Мистагогия» Максима Исповедника и развитие византийской теории образа / В. М. Живов // Художественный язык Средневековья. – М.: Наука, 1982. – С. 108-127.
6. Максим Исповедник. Творения: в 2 кн. Кн. 1: Аскетические и богословские трактаты / Максим Исповедник; [пер. с др.-греч. С. Л. Епифанович, А. И. Сидоров]. – М.: Мартис, 1993. – 354 с.
7. Максим Исповедник. Четыре сотни глав о любви / Максим Исповедник / Сост. и предисл. Л. С. Кукушкин / Добротолюбие Мистическое богословие Восточной Церкви: антология. – М.: ООО «Издательство АСТ»; Харьков: «Фолио», 2001. – С. 269-330.
8. Мороз Я. Втілення концепцій Діонісія Ареопагіта українському середньовічному іконописі / Я. Мороз // Історія релігій в Україні: науковий щорічник: у 2 кн. – Кн. 2. – Львів: Логос, 2007. – С. 549-557.
9. Чорноморець Ю. П. Візантійський неоплатонізм від Діонісія Ареопагіта до Геннадія Схоларія. – К.: Дух і Літера, 2010. – 568 с.
10. Чорноморець Ю. Філософська теологія Максима Сповідника [Електроний ресурс] / Ю. Чорноморець. – Режим доступа: http://theology.in.ua/ua/bp/theological_history/39298/.