Номер DOI: http://doi.org/10.33209/2519-4348-2707-9627-2024-12-156

VB. – № 12, 2024. – С. 105-121

Анотація

У статті здійснено дослідження проблеми ставлення православ’я до сучасності. Запропоновано концепт теології сучасності – богословського підходу в осмисленні специфіки, основних трендів, проблем та тенденцій сучасного світу. Концепт теології сучасності є сукупністю методів та підходів, які дозволяють здійснити оцінку сучасності засобами православної теології та віднайти її релігійний потенціал для актуалізації православної місії. У православ’ї існує два підходи до сучасності: критичний та конструктивний. Якщо перший закривається від світу і засуджує його новації, то другий, представлений документами Вселенського патріархату, розвиває відкритий підхід до сучасності як простору для місії Церкви. Цей підхід потребує подальшого поглиблення і деталізації. Аналіз існуючої ситуації виявляє, що місія Церкви проходить в часи нового геополітичного протистояння, осереддям якого стала Україна. У ширшому вимірі людство існує в глобальній медіареальності постсекулярного світу, коли повернення до релігії співпадає з усе більшим пануванням віртуальних технологій та штучного інтелекту. Розвиток ШІ в найближчій час змінить соціально-політичну та культурну реальність світу, яка вплине на буття Церкви. На часі створити повноцінну православну соціальну доктрину, у якій Церква запропонує осмислене бачення глобальних проблем людства. Церква покликана запропонувати світу продуману позицію щодо викликів інформаційно-технологічної цивілізації та проблем екології; формування політичних націй та соціальної справедливості; багатополярного світу та збройних агресій; конфлікту ліберальних та авторитарних режимів; економічного розвитку та нерівності; висловитися щодо проблем науково-технологічного розвитку й масової цифровізації; віртуалізації суспільних відносин й революції штучного інтелекту. На часі релігійна оцінка новітніх проблем і викликів пов’язаних з майбутнім людства. Лише акцент на вирішенні цих проблем дозволить переключити українську Церкву з акценту на конфлікті юрисдикцій до її внутрішніх змін. Перспективу подальших досліджень ми бачимо в аналізі потенціалу таких змін та важливості оновлення українського православ’я.

Ключові слова: теологія сучасності, реформа православ’я, оновлення, традиція, традиціоналізм, постсекулярність.

Література:

1. Arzhakovskyi, A. Denysenko, M. (2017). Chy mozhlyve reformuvannia pravoslavia? Kyiv. [in Ukranian].
2. Arzhakovskij, A. Pereosmyslenie tradicii i doverie k budushchemu. URL: https://www.youtube.com/watch?v=ApltYfh4xzQ. [in Rusian].
3. Богословські аспекти доктрини/ідеології «русского міра»: Тези круглого столу / За редакцією прот. О. Трофимлюка; О. Сагана; А. Дудченка. Київ : Київська православна богословська академія, 2024.
4. Bartholomew Ecumenical Patriarch. (2011). Vich-na-vich iz Tainoiu. Pravoslavne khrystyianstvo u suchasnomu sviti. Kyiv. [in Ukranian].
5. Грицишин В. Соціальна теорія православної теології доби постмодерну. Гілея: науковий вісник. Вип. 111. С. 287–291. [in Ukranian].
6. Hovorun K. (2019). Politychne pravoslavia: doktryna, shcho rozdiliaie Tserkvu. Kyiv. [in Ukranian].
7. Hovorun K. (2017). Ukrainska publichna teolohiia. Kyiv. [in Ukranian].
8. Декларація ювілейного помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату. URL: https://risu.org.ua/ua/index/resourses/church_doc/uockp_doc/34099/.  [in Ukranian].
9. Denysenko, M. Chy mozhlyva liturhiina reforma v Pravoslavi? URL: http://orthodoxy.org.ua/data/chi-mozhliva-liturgiyna-reforma-v-pravoslavyi.html. [in Ukranian].
10. За життя світу. На шляху до соціального етосу Православної Церкви. https://www.goarch.org/ru/social-ethos. [in Ukranian].
11. Kibukevych O. Sotsialna doktryna Ukrainskoi Pravoslavnoi Tserkvy Kyivskoho Patriarkhatu. URL: https://risu.org.ua/article_print.php?id=44362&name=ukrainian_history&_lang=ua&. [in Ukranian].
12. Kyslyi A. (2021). Sotsialnyi ideal u suchasnii khrystyianskii dumtsi. Kyiv: NPU im. Drahomanova. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/35443/100431257.pdf?sequence=1&isAllowed=y. [in Ukranian].
13. Kovalenko Yu. (2021). Kontseptsiia «vidkrytoho pravoslavia»: funktsionalnist ta perspektyvy rozvytku.  Kyiv. [in Ukranian].
14. Мартишин Д. Соціальне вчення православної церкви України в умовах політичної трансформації українського суспільства. Інвестиції: практика та досвід. № 2/2019. С. 102-106.
15. Misiia Pravoslavnoi Tserkvy v suchasnomu sviti. Vnesok Pravoslavnoi Tserkvy u dosiahnennia myru, spravedlyvosti, svobody, braterstva i liubovi pomizh narodamy i usunennia rasovoi ta inshykh dyskryminatsii. Dokumenty Vsepravoslavnoho soboru. URL: http://kyiv-pravosl.info/dokumenty-vsepravoslavnoho-soboru/misiay. [in Ukranian].
16. Okruzhne poslannia Sviatoho i Velykoho Soboru Pravoslavnoi Tserkvy. Dokumenty Vsepravoslavnoho soboru. URL: http://kyiv-pravosl.info/dokumenty-vsepravoslavnoho-soboru/okruzhne-poslannya. [in Ukranian].
17. Pravoslavnoe bohoslovye y Zapad v KhKh st. Ystoryia vstrechy. 2006. 228 с. [in Rusian].
18. «Russkyi myr» Kyryla ne dlia Ukrainy: Zbirka naukovykh statei. Київ, 2014. [in Ukranian].
19. Соціальна концепція УПЦ. URL: http://orthodox.org.ua/page/sotsіalna-kontseptsіya. [in Ukranian].
20. Chernomorets Yu. (2010). Patryarkh Varfolomei y eho bohoslovye nadezhdы. Pamiat y nadezhda – horyzonty y puty osmyslenyia. Uspenskye chtenyia. Kyiv. [in Ukranian].
21. Khrystokin H. (2021). Metodolohiia pravoslavnoi teolohii v yii paradyhmalnykh transformatsiiakh: Monohrafiia. Irpin. URL: https://api-ir.dpu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/56b2f412-8a21-47bd-b895-e8f1c67da62f/content [in Ukranian].
22. Khrystokin H., Chornomorets Yu. (2018). Osnovy khrystyianskoi kultury: Navchalnyi posibnyk. Irpin. [in Ukranian].
23. Iannaras Kh. (2003). Svoboda etosu. Kyiv. [in Ukranian].
24. Ilyin I. (2019) Foundations of Christian Culture, Nicholas Kotar (Translator). URL: https://books.google.com.ua/books?id=joanDwAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false. [in English].
25. Ishchuk N., Khrystokin H. (2022). Civil Society Valuesas a Uniting Factor of the Ukrainian Orthodox Community. Journal of Ecumenical Studies University of Pennsylvania Press. Volume 57. Number 2, Spring. pp. 282-296. [in English].
26. Kalaitzidis P. (2012). Orthodoxy and Political Theology. World Council of Churches. [in English].
27. Kelaidis K. (2020) The Handmaid of the Lord Redux: Constructing the New Orthodox Womanhood between Cradle and Convert. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe: Vol. 40: Iss. 2, Article 8. [in English].
28. Kishkovsky L. (2000) Orthodoxy and Ecumenism in Eastern Europe Today, Occasional Papers on Religion in Eastern Europe: Vol. 20: Iss. 3, Article 3. [in English].
29.   Kizenko N. (2022) Book Review: Ina Merdjanova, ed. Women and Religiosity in Orthodox Christianity. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe: Vol. 42: Iss. 6, Article 8. [in English].
30. Khrystokin H., Lozovytskyi V. (2023) The Orthodox Theology of Modernity: Problem Statement and Prospective Tasks. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe: Vol. 43: Iss. 9, Article 3. Р. 27-46.  URL: https://digitalcommons.georgefox.edu/ree/vol43/iss9/3. [in English].
31. Papanikolaou A. The Mystical as Political: Democracy and Non-Radical Orthodoxy. Notre Dame, IN: Notre Dame University Press, 2012. [in English].
32. The Ortodox Church addresses the climate crisis. Grece. Volos Academy Publications Athens, 2021. [in English].
33.   Women and Religiosity in Orthodox Christianity. ed. Ina Merdjanova. New York: Fordham University Press, 2021, 287 + xix pp. [in English].