Номер DOI: http://doi.org/10.33209/2519-4348-2707-9627-2024-12-157

VB. – № 12, 2024. – С. 123-133

Анотація

Мораль, згідно з православним богослов'ям і вченням Отців, є результатом співпраці благодаті Нествореного Бога і вільної волі та вибору людини. Тобто ми говоримо про мораль, яка випливає з особистих стосунків Бога з людиною, а не з якоїсь філософії. Остання має можливість вільного вибору Божественного плану спасіння людського роду, приймаючи спасіння у Христі, йдучи шляхом, вказаним їй самим втіленим Господом нашим Ісусом Христом. Ставлення православного християнина до пізнання і переживання істини Христової досягається тільки в тому випадку, якщо віруюча людина слідує вченню Христа, як його вчив Він, проповідували апостоли і зберегла Церква. Православний етос досягається тоді, коли християнин застосовує слова апостола Павла, який закликає нас повністю змінити як наш спосіб мислення, так і наш досвід. Простими словами, ми повинні скинути стару людину і зодягнутися в нову, людину у Христі: «А тепер і ви самі відкиньте все це: гнів, лють, злобу, лихослів'я, нечисту мову з уст ваших. Не брешіть один одному, бо ви скинули старого чоловіка з його вчинками й зодягнулися в нового, оновленого в пізнанні за образом Того, Хто його створив» (Кол. 3:8-10). Загалом православна етика є аскетичною, вона не ґрунтується на філософії. Вона не має нічого спільного з філософською етикою. Вона взагалі не має нічого спільного з цим явищем. У православ'ї найгірша людина може очиститися і досягти просвітлення. Аскетичне виховання ніколи не може бути перетворене на етику, тому що воно базується на ставленні до всієї людської особистості. Православна аскеза має деяку схожість з методами сучасної психіатрії, але її підхід і мета відрізняються. Через православне аскетичне вчення, яке випливає з православної догматики і означає очищення і просвітлення, людина переживає догматику. Догмат стає досвідом, і людина досягає прославлення. Православна аскеза - це співпраця людини з нествореною енергією Бога. Підсумовуючи, можна сказати, що, на думку Отців, людина не поділяється на «етичну» та «неетичну», «моральну» та «аморальну», «побожну» та «нечестиву» за антропоцентричними та моралістичними критеріями. Християни постійно стикаються з проблемою, що є багато людей з побожними намірами, які або діють побожно, або говорять про побожність і етику, але ділять людей на «хороших» і «поганих».

Ключові слова: Мораль, етика, православний етос, аскетизм.

Література:

• Αγορά, Κ., Γιαγκάζογλου, Στ., Λουδοβίκος, Ν.  Στ. Φωτίου, Δόγμα, Πνευματικότητα και Ήθος της Ορθοδοξίας, τ. Α΄, ΕΑΠ, Αθήνα 2002.
• Α. Γιέφτιτς, πρ. Επισκόπου Ζαχουμίου και Ερζεγοβίνης, «Το Ορθόδοξο χριστιανικό ήθος», Πεμπτουσία, 16 Μαΐου 2011. URL: https://www.pemptousia.gr/2011/05/to-orthodoxo-christianiko-ithos [Ημ. Ανάκτησης 15 Αυγούστου 2024].
• Βασίλειος Καισαρείας, Περί του Αγίου Πνεύματος προς τον εν αγίοις Αμφιλόχιον επίσκοπον Ικονίου, ed. B. Pruche, Basile de Césarée, Sur le Saint-Esprit, 2nd edn
• Βασίλειος Καισαρείας, Ασκητικαί Διατάξεις, PG 31, 295-1325.
• Γιαγκάζογλου, Στ., Πρόσωπο και ετερότητα, (Αθήνα: Ίνδικτος, 2006).
• Γιαγκάζογλου, Στ., «Ευχαριστία και άσκηση, ευχαριστιακή και μοναστική πνευματικότητα, Εισήγηση στην Ακαδημία Θεολογικών Σπουδών Σάββατο 1 Μαρτίου 2008. URL: https://acadimia.org/perilipseis/61-efxaristia-kai-askisi-efxaristiaki-kai-monastiki-pnevmatikotita
• Γιανναρά»ς, Χρ., Η ελευθερία του ήθους, (Αθήνα: Ίκαρος 2002).
• Γιαννουλάτος, Α., «Ευχαριστία, διακονία, μαρτυρία σε Αλληλοπεριχώρηση». URL: https://porefthentes.gr/%CE%B5%CF%85%CF%87%CE%B1%CF%81%CE%B9%CF%83%CF%84%CE%B9%CE%B1-%CE%B4%CE%B9%CE%B1%CE%BA%CE%BF%CE%BD%CE%B9%CE%B1-%CE%BC%CE%B1%CF%81%CF%84%CF%85%CF%81%CE%B9%CE%B1-%CF%83%CE%B5-%CE%B1%CE%BB%CE%BB%CE%B7/[Ημ. Ανάκτησης 15 Αυγούστου 2024]
• Γιαπιτζάκης, Π., «Το ορθόδοξο ήθος – Ευχαριστιακό και ασκητικό ήθος, «Όσιος Νίκων Ο Μετανοείτε» της Ιεράς Μητροπόλεως Μονεμβασίας και Σπάρτης τ. 155. URL: http://www. immspartis.gr/index2.html.
• Γιέβτιτς, Α., «Το Ορθόδοξο χριστιανικό ήθος», Συλλογικός τόμος Μαρτυρία Ορθοδοξίας, (Αθήνα: Εστία 1971).
• Δεσπότης, Σ., «Φιλοσοφική και χριστιανική ηθική», στο Α. Αντωνόπουλος και Σ. Δεσπότης (επιμ.), Πίστη και Βίωμα της Ορθοδοξίας, Γ΄, Διαχρονικές Συνιστώσες της χριστιανικής θεολογίας στην Ορθοδοξία, ΕΑΠ, Πάτρα   2008. 
• Ευχή του Αγίου Βαπτίσματος. URL: https://foteinos-ixnilatis.blogspot.com/2018/11/blog-post_6.html
• Ζηζιούλας, Ι., Η κτίση ως Ευχαριστία, Θεολογική προσέγγιση στο πρόβλημα τής Οικολογίας, (Αθήνα: Ακρίτας 1992).
• Ισαάκ ο Σύρος, Τα ευρεθέντα ασκητικά, ΠΔ΄.
• Καλλιακμάνης, Β. Ι., «Ήθος και Δόγμα στη Θεία Λειτουργία». URL: https://www.ecclesia.gr/greek/HolySynod/commitees/liturgical/ih_kalliakmanis.pdf
• Κυρίλλου Ιεροσολύμων, Κατηχήσεις, Βιβλιοθήκη Ελλήνων Πατέρων και Εκκλησιαστικών Συγγραφέων, τ. 39, εκδ. Απ. Διακονίας, Αθήνα 1997.
• Μαντζαρίδης, Γ. Ι. «Το Ευαγγέλιο του Χριστού δεν αφήνει περιθώρια για δικαίωση του πολέμου», 24 Αυγούστου 2018. URL: https://www.pemptousia.gr/2018/08/to-evangelio-tou-christou-den-afini-perithoria-gia-dikeosi-tou-polemou/[Ημ. Ανάκτησης 15 Αυγούστου 2024]
• Μητσόπουλος, Ν., Θέματα Ορθοδόξου Ηθικής Θεολογίας Α΄: Πανεπιστημιακές Παραδόσεις Χριστιανικής Ηθικής, Αθήνα 1993.
• Νικόλαος Καβάσιλας, Ερμηνεία της Θείας Λειτουργίας, PG 150, 35-1450. 
• Παπαθανασίου, Χρ. μητρ. Μάνης, «Περί της Θείας Μεταλήψεως». URL: https://www.notospress.gr/apopseis/story/48487/peri-tis-theias-metalipseos. [Ημ. Ανάκτησης 15 Αυγούστου 2024].
• «Υπέρ της του κόσμου ζωής. Το κοινωνικό ήθος της Ορθόδοξης Εκκλησίας», μτφρ. Νικόλαος Ασπρούλης, διαθέσιμο στην ιστοσελίδα. URL: https://www.goarch.org/el/social-ethos [Ημ. Ανάκτησης 15 Αυγούστου 2024].