Номер DOI: https://doi.org/10.33209/2519-4348-2018-6-281-298

VB. – № 6, 2018. – С. 281-298

Анотація

У пропонованій статті вивчаються світоглядні засади, ідейні принципи та буттєва практика українського християнського консерватизму. Окреслено значущі риси та проблемне коло актуальних питань буття української православної духовно-національної ідентичності у трансцендентальному вимірі. Визначено сприятливі й загрозливі чинники для її утвердження. Так, зокрема, окреслено способи розуміння, усвідомлення, осмислення й повсякчасної практичної реалізації засадничих констант християнського консерватизму в українському особистому й громадському діянні. У запропонованій до уваги вітчизняної та зарубіжної наукової, освітньої спільноти, широких верств громадськості в Україні та за межами нашої країни статті вивчаються дотепер не актуалізовані, через низку несприятливих соціально-історичних обставин, одвічні домінанти національного христоцентричного, христонаслідувального життя. Ціннісно-смисловий базис для такого вивчення становлять праці й виступи фундатора незалежної Української православної Церкви митрополита Василя Липківського, видатного українського митця-мислителя Євгена Маланюка, визначного українського православного філософа, народженого на Волині, Євгена Сверстюка, щоденникові спостереження акад. Сергія Єфремова, з яких постають правдиві образи українських селян – дієвих спадкоємців традицій Володимирового Хрещення в окупаційно-безбожницькому щодо свідомості й буття православних українців ХХ столітті. В указаному аксіологічному контексті наголошено на необхідності захисту духовно-інтелектуальних рубежів нашої Батьківщини від лукавих агресорів всіх часів і епох. Саме такий захист Духу й Слова забезпечує дієвий захист буттєвих кордонів, рятує кожну християнську особистість та українську християнську громаду в цілому від гібридносимулятивних небезпек і загроз. Очікуваний всією українською православною спільнотою Томос Вселенського Патріарха сприймається у даному контексті як відновлення вищої справедливості щодо народу, який багатовіковим подвижництвом і стражданнями за віру Христову довів своє право завжди перебувати в сім’ї православних народів.

Ключові слова: український християнський консерватизм, духовно-національна ідентичність, семіосфера, універсум, трансцендентальність, ідея, буття.

Література:

1. Сверстюк Є. У сяйві слова. Афоризми, філософські максими та роздуми Євгена Сверстюка. – Луцьк: ВМА «Терен», 2018. – 112 с.
2. Чулков Г. Императоры. Психологические портреты. – М.: 1993. – 382 с.
3. Стенограма ранкового засідання 19 жовтня 1927 року. // ІІ Всеукраїнський Православний Церковний Собор УАПЦ 17-30 жовтня 1927 року. Документи і матеріали. – К., 2007. – С.164-167.
4. Маланюк Є. Нотатники 1936-1968. – К., 2008. – 336 с.
5. Колодний А. Життя. Праця. Думки. – К., 2007. – 128 с.
6. Возняк М. Історія української літератури. – У 2-х томах. – т.2. – віки ХVІІ. - ХVІІІ. – Львів, 1921. – 414 с.
7. Єфремов С. Щоденник. – К., 1997. – 832 с.