Визнання релігійної ідентичності й релігійного плюралізму як фундаменту релігійної свободи і стабільності міжконфесійних і суспільних відносин
12.12.2024 2025-02-13 11:12Recognition of religious identity and religious pluralism as the foundation of religious freedom and stability of inter-confessional and social relations
Визнання релігійної ідентичності й релігійного плюралізму як фундаменту релігійної свободи і стабільності міжконфесійних і суспільних відносин
Петро Яроцький
Doctor of Philosophy, Professor, leading researcher of the Religion Studies Department of H. S. Skovoroda Institute of Philosophy NAS of Ukraine
Номер DOI: https://doi.org/10.33209/2519-4348-2018-6-299-314
VB. – № 6, 2018. – С. 299-314
Анотація
Релігійний плюралізм як фундамент релігійної свободи вперше заявив про себе в епоху Реформації, однак був обставлений рядом засте-режень. Католицька церква з самого початку його не визнавала і вважала «протестантською єрессю». Протестантські течії поставилися до плюралізму і використовували його інструментально, тобто як можливість захищати особисту свободу релігії і не надавали йому сутнісного, універсального значення. Вперше про релігійний плюралізм ґрунтовно – з позицій трактування релігійної свободи, ставлення до нехристиянських релігій та екуменізму – заявлено на II Ватиканському соборі (1962-1965). Час, що минув відтоді, не зняв цієї проблеми з порядку денного світового християнства та інших релігій. Події початку третього тисячоліття, що відбуваються у світі й Україні зокрема, засвідчують надзвичайну актуальність цієї проблеми. Етнорелігійні, міжконфесійні, державно-церковні, суспільні, міжлюдські відносини були б прозорими й стабільними, толерантними й гуманними, якби насамперед церкви, релігійні спільноти і за їхнім прикладом держава й суспільство визнавали релігійний плюралізм як наріжний камінь у фундаменті свободи совісті й релігійної свободи.
Ключові слова: релігійний плюралізм, релігійна ідентичність, релігійна свобода, нехристиянські релігії, міжконфесійні відносини, суспільний і міжконфесійний діалог, український контекст релігійного плюралізму.
Література:
1. Deklaracja o wolności religijnej // Sobór Watykański II. Konstytucje. Dekrety. Deklaracje. – Pallottinum: Kraków, 1967.
2. Wprowadzenie do Deklaracji o stosunku Kościoła do religii niechrześsijańskich // Sobór Watykański II. Konstytucje. Dekrety. Deklaracje. – Pallottinum: Kraków, 1967.
3. Deklaracja o stosunku Kościoła do religii niechrześsijańskich // Sobór Watykański II. Konstytucje. Dekrety. Deklaracje. – Pallottinum: Kraków, 1967.
4. Jesus Christ a la Ramontre de Religions – Paris, 1989 .
5. Adortacia Apostolska Evangelii Saudium o głoszenii Ewangelii w społczesnym swiecie.– Watykan, 2013.