Номер DOI: http://doi.org/10.33209/2519-4348-2707-9627-2023-11-132

VB. – № 11, 2023. – С. 17-35

Анотація

У даному дослідженні на основі святоотцівської тринітарно-антропологічної концепції людського буття базується паламітська інтерпретація про обоження людини, як нового творіння в Христі. Тринітарний аспект розкрив онтологію людського буття в основі його створення та напрямок його перспективи в есхатологічному сповненні. Оригінальність богослов'я представляє вчення про людське буття в унікальний спосіб через обоження, яке за своєю суттю є нічим іншим як благодаттю. Поняття благодаті представлено концепцією Божественних енергій, що об'являють Трансцендентного Бога в дії – економія спасіння. Методологічно окреслено богословсько-антропологічну перспективу людського буття та процесу його обоження. Об’єктом дослідження є богословське поняття обоження людини в богословській інтерпретації Григорія Палами у поєднанні з несотвореним світлом Божественних енергій та молитви серця. Дане дослідження аналізує антропо-богословське поняття обоження людини в паламітській концепції ісихазму. За допомогою проблемно-тематичного, аналітично-синтетичного, структурно-функціонального, феноменологічного, герменевтичного аналізу показано багатство богословської Традиції Східної Церкви та експліцитно продемонстровано богословське поняття діяльної віри та реального життя ісихаста, а також осягнення ним відчуття присутності Трансцендентного через несотворене світло Фавору.

Ключові слова: обоження, Палама, Божественні енергії, благодать, тринітарне богослов'я, антропологія, економія, спасіння, несотворене світло.

Література:

1. Bibliia. Sviate Pysmo Staroho ta Novoho Zavitu [Bible. The Holy Scriptures of the Old and New Testaments] (1963, 2007). Rym [in Ukrainian].
2. Patrologia cursus completus, series graeca et orientalis, a cura di Migne J. P., Paris 1857-1886.
3. Giovanni-Paolo II, Lalettera apostolica “Orientale lumen“, citta del Vaticano 1995.
4. Ardusso F. Ed altri, La salvezza dell’uomo nella teologia cattolica: percorso storico e prospettive attuali, Torino 2004.
5. Behr-Sigel E., La Priorede Jésus ou le mystere de la spiritualità monastique orthodoxe, coll. Spiritualitè Orientale, N° 14, Bellefontaine 1974.
6. Ivànka fon, E., Platonismo e cristianesimo, Milano, 1992.
7. Mantzaridis G., Παλαμικά, Tessalonica   1998.
8. Meyendorff J., Gregorio Palamas e la mistica ortodossa, Torino, 1976.
9. Meyendorff J., Triades pour la Défense des saints hésychastes, I-II, Louvain 1959.
10. Пalamas Gregorio, Atto e luce divina. Scritti filosofici e teologici, Milano 2003.
11. Пalamas Gregorio, Confutazioni di Acindino, ed. Dal sovra essenziale all’essenza. Confutazioni, discussioni, scritti confessionali, documenti dalla prigionia fra i turchi, a cura di E. Perrella, Milano 2005.
12. Пalamas Gregorio, L’uomo mistero di luce increata, a cura di M. Tenace, Milano 2005.
13. Palamas Gregorio, Omelia 53 in Che cos’è l’Ortodossia. Capitoli, scritti ascetici, lettere, omelie, Bompiani, Milano 2006.
14. Palamas Gregorio, Sulla preghiera e la purezza del cuore, in La Filocalia, a cura di M. B. Artioli   e M. F. Lovato, Vol. 4, Torino 1982 – 1987.
15. Pontico Evagrio, La preghiera, a cura di V. Messana, Roma 1994.
16. Rigo A., I padri esicasti. L’amore della quiete. L’esicasmo bizantino tra il XIII e il XV secolo, Magnano 1993.
17. Spidlik T., La preghiera esicasta, in La preghiera. Bibbia, teologia, esperienze storiche, a cura di E. Ancilli, Roma 1988.
18. Spiteris Y., Palamas: la grazia et l’esperienza, Roma 1998.
19. Valamo di Caritone, L’arte della preghiera, Torino 1980.
20. Mejendorf I., (1997). Pravoslavie v sovremennom mire [Orthodoxy in the modern world]. Moskva [in Russian].
21. Палама Г., (2003). Triady v zashhitu svjashhennobezmolvstvujushhih, [Triads in defense of the sacredly silent]. Moskva [in Russian].