Number DOI: https://doi.org/10.33209/2519-4348-2018-6-231-243

VB. – № 6, 2018. – С. 231-243

Анотація

У статті розкривається інтерпретація людини Августином Блаженним в його автобіографічному творі «Сповідь», який є розповіддю про досвід культурного і релігійного становлення людської особистості, містить глибокий аналіз внутрішнього світу автора, розкриває практику спілкування з собою як з іншим, творення себе, що проходить під знаком діалогу з Богом. На власному прикладі людини, яка шукає сенс життя, Августин показав, що цей сенс полягає у пізнанні Бога і житті з Ним.
У Августина все проходить через людину і все сходиться в людині. Людина показана в її екзистенційній біді, напрузі між часом і вічністю, добром і моральним злом, індивідуальною самотністю та бажанням і потребою життя в суспільстві. Августин називав життя людини постійним пошуком власного шляху між небом і землею, між минулим і вічним. Через свій розум, вільну волю, можливість пізнання істини, через свою любов людина для Августина є образом Божим, а точніше місцем - присутністю Бога, яку треба шукати в людській душі. Звертаючись до глибоких роздумів на основі отриманих знань, єпископ Іппонікійський розглядав структуру людського буття, розглядав його як своєрідне відображення, і навіть як синтез світу, створеного Богом. Тому він постійно відсилає людину до Бога, що, на його переконання, є найкращим шляхом до розуміння людського буття та його реалізації.
У «Сповіді» Августина Блаженного антропологія є темою, яка також розкриває його розуміння світу і Бога. Августин завжди зараховував людину до цінностей, підкреслюючи важливість людського розуму для пізнання істини як причини щастя, основою якого є поєднання з Богом. Людина для Августина - це imago Dei, що розуміється не лише як образ, але й як місце перебування Бога, яке треба шукати в людській душі. Як на невід'ємний елемент розумної природи людини, він також вказує на свободу волі, розуміючи її онтологічно і відрізняючи від свободи в сенсі внутрішньої автономії людського духу, даної людині. Згідно з Августином, людина може зробити вибір між добром і злом, але коли вона хоче вибрати добро, то потребує Божої ласки. Бог шанує людську свободу. Серед усього сотвореного буття у «Сповіді» людина посідає особливе місце, пов'язане з її розвитком і динамічністю, але завжди в тісному зв'язку з Творцем.

Ключові слова: Августин Блаженний, «Сповідь», Бог, людина зовнішня, людина внутрішня, гріх, воля.

Література:

1. Августин, Святий. Сповідь / пер. з латини Ю. Мушака. – Київ: Основи, 1996. – 319 с.
2. Августин, Святий. Сповідь / пер. з латини Ю. Мушака. – Львів: Свічадо, 2008. – 356 с.
3. Августин, Святий. Сповідь / пер. з латини В. С. Бойка. – Харків: Фоліо, 2012. – 346 с.
4. Августин. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravenc.ru/ text/62610.html.
5. Августин: pro et contra: Личность и идейное наследие Блаженного Августина в оценке русских мыслителей и исследователей. Антология / Сост., примеч. Р. В. Светлова; сост., вступ. ст., примеч. В. Л. Селиверстова. – Санкт-Петербург: изд-во Русского Христианского гуманитарного института, 2002. – 976 с.
6. Баткин Л. М. «Не мечтайте о себе»: О культурно-историческом смысле «Я» в «Исповеди бл. Августина. – Москва: РГГУ, 1993. – 80 с.
7. Бриллиантов А. И. Блаженный Августин и его значение на Западе // Августин: pro et contra: антология. – Санкт-Петербург: изд-во Русского Христианского гуманитарного института, 2002. – С. 151 – 192.
8. Бычков В. В. AESTHETICA PATRUM. Эстетика отцов церкви. – Москва: Ладомир, 1995. – Т. 1. – Апологеты. Блаженный Августин. – 593 с. Бычков В. В. AESTHETICA PATRUM. Эстетика отцов церкви. – Москва: Ладомир, 1995. – Т. 1. – Апологеты. Блаженный Августин. – 593 с.
9. Григорьева Н. Жанровый синтез на рубеже эпох: «Исповедь» Августина // Взаимосвязь и взаимовлияние жанров. – Москва: Наука, 1989. – С. 229-276.
10. Григорьева Н. Бог и человек в жизни Аврелия Августина // Блаженный Августин. Исповедь. – Москва: ГЕНДАЛЬФ, 1992. – С. 7-22.
11. Григорьева Н. Жанровый синтез на рубеже эпох: «Исповедь» Августина // Взаимосвязь и взаимовлияние жанров. – Москва: Наука, 1989. – С. 229-276.
12. Епифанова Т. Е. Человек, общество и государство в политическом учении Августина Блаженного. – Москва: Международный юридический институт, 2012. –180 с.
13. Здіорук С. «Сповідь» Августина і сучасна українська духовність // Августин, Святий. Сповідь / пер. з латини Ю. Мушака. – Київ: Основи, 1996. – С. 297-307.
14. Писарев Л. И. Учение бл. Августина , еп. Иппонского о человеке в его отношении к Богу. – Москва: Благовест, 2004. – 384 с.
15. Рабинович В. Л. Человек в исповедальном жанре // О человеческом в человеке. – Москва, 1991. – С. 243-298.
16. Сергеенко М. Е. О блаженном Августине // Августин, Блаженный. Исповедь в переводе М. Е. Сергиенко / Отв. ред Н. Н. Казанский. Санкт-Петербург, 2013. С. 247-274.
17. Середньовіччя. Варвари. Християни. Мусульмани / За ред. Умберто Еко. – Харків: Фоліо, 2018. – 697 с.
18. Столяров А. А. Аврелий Августин. Жизнь, учение и его судьбы // Августин Аврелий. Исповедь. – Москва: Наука, 1997. – 417 с.
19. Трубецкой Е. Н. Религиозно-общественный идеал западного христианства в V веке // Августин: pro et contra: антология. – Санкт-Петербург: изд-во Русского Христианского гуманитарного института, 2002. – С. 96–150.
20. Уваров М. Архитектоника исповедального слова. – Санкт-Петербург: Алетейя, 1998. – 256 с.