Номер DOI: http://doi.org/10.33209/2519-4348-2707-9627-2023-11-142

VB. – № 11, 2023. – С. 207-219

Анотація

Статтю присвячено історико-богословській рефлексії окремих частин із «Хроніки з літописців стародавніх» ігумена Свято-Михайлівського монастиря Феодосія Софоновича та «Синопсиса Київського» ігумена Свято-Успенської Києво-Печерської святині Інокентія Гізеля в контексті початкової історії Києво-Золотоверхої обителі міста Києва. Здійснено спробу осмислення історичної концепції початкового етапу становлення Свято-Михайлівської святині могилянськими подвижниками благочестя, богословами, ченцями-інтелектуалами ХVІІ ст., які, будучи сподвижниками святителя Петра Могили, багато попрацювали в освітній та науковій царині. Ігуменів Феодосія Софоновича та Інокентія Ґізеля причисляють до найяскравіших представників крила традиціоналістського ісихатського руху, як знаних українських християнських мислителів періоду пізнього модерну, чиї релігійно-богословські погляди зробили визначальний вплив на формування філософської та інтелектуальної думки в Україні доби бароко. Увиразнено суспільно-історичне тло й особливості світоглядних трансформацій, що визначили динаміку, зміст і ціннісний потенціал богословського та церковно-історичного мислення могилянців під впливом теоретиків та практиків ісихазму на етнічних теренах України в той час коли в московії панувала темрява невідання. Акцентуючи увагу на висвітленні авторами початкової історії Золотоверхої обителі, зосереджено увагу на давніх витоках українського чи ж руського християнства, заснуванні Київської митрополії, поширенні монастирського життя тощо в ті часи, коли про москву ще ніхто не знав впродовж декількох сотень років. Зроблено спробу узагальнити основні підходи деяких дослідників наступних століть до трактування відомостей про початкову історію Золотоверхої обителі, поданих ігуменами Феодосієм та Інокентієм. Обґрунтовано важливість якомога ширшого залучення теоретико-методологічного ресурсу й інтелектуальної спадщини теоретиків української ісихастської традиції до сучасного богословського та філософського академічного дискурсу, оскільки вони своїми творами на століття визначили не лише траєкторію, а й ідейно-ціннісну спрямованість тлумачення ключових дефініцій християнської релігійно-богословської думки. Твори «Хроніка з літописців стародавніх» та «Синопсис Киїський» на наше глибоке переконання, мають доволі важливе значення, а надто ж, коли йдеться про розвиток духовної культури українського народу та збереження його національної і релігійної ідентичності.

Ключові слова: ігумен, архімандрит, монастир, подвижник, аксіологія, богослов’я, ісихазм, віра, мораль, етика, гріх, Феодосій Софонович, Інокентій Ґізель, Свято-Михайлівський Золотоверхий

Література:

1.Берлінський М. Історія міста Києва. К. : Наукова думка, 1991. 318 с.

2. Власовський І., проф. Нарис історії Української Православної Церкви: У 4 т. К. : Либідь, 1998. Т. 1. 296 с. + (I-XLVIII).

3. Глазунов П. Храмы, построенные святим Владимиром и другими в его время. Труды КДА. К.: Типогр. Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, 1888. № 6. С. 167–253.

4. Голубев С., проф. «Восьмисотлетіе Кіево-Михайловскаго Златоверхаго монастыря» (Речь, произнесенная профессоромъ 13 іюля 1908 года въ торжественномъ собраніи по случаю 800-летняго юбилея означеннаго монастыря). Въ память 800-летія Кіево-Михайловскаго Златоверхого монастыря 11 іюля 1108 г. – 11 іюля 1908 г. К.: Типогр. Кіево-Печерской Успенской Лавры, 1909. С. 52–109.

5. Де-Витте Е. Древний помянник Киево-Михайловского Златоверхого монастиря. ЧИОНЛ. К., 1903. Кн. 17. Вип. 1,3,4. Отд. 3. С. 3–64; 1904. Кн. 18. Вип. 1. Отд. 3. С. 65–78.

6. Євгеній Болховітінов, митр. Вибрані праці з історії Києва. Упор., вст. ст. та додатки Тетяни Ананієвої. К.: Либідь – ІСА, 1995. 488 с.

7. Євстратій Голованскій, іером. Кієво-Златоверхо-Михайловскій первоклассный монастырь и его скитъ Феофанія. Монастырь сей современенъ св. равноапостольному князю Владимиру. Сочиненіе сіе на пользу означеннаго монастыря. Того же монастыря ієромонахъ Евстратій Голованскій. К.: Тип. В. П. Давиденко, Михайловская улица, собств. дом, 1878. 215 с. + IX с.: іл.

8. Жиленко І. Синопсис Київський. Хроніка 2000. К., Вип. 49-50. С. 497–595. 

9. Закревський Н. Описание Киева: В 2 т. М.: Иждивен. Москов. археологического о-ва, 1868. Т. 1. 951 с. + 13 вкл. 

10. Зверинский В. Материалы для историко-топографического исследования о Православных монастырях в Россійской имперіи, с библиографическим указателем. Преобразование старых или учреждение новых монастырей с 1764-95 по 1 іюля 1890 г. СПб., 1890. 413 с. 

11. Иннокентий Гізіель. Синопсис, или краткое собрание летописцев о начале Славяно-Россійскаго народа и первоначальных князей Богоспасаемого града Кіева, о житіи святого благоверного великого князя Киевского и всея Россіи первейшаго Самодержца Владімира, и о наследниках благочестивыя державы его Россійскія, даже до пресветлаго и благочестиваго государя нашего царя и великого князя Алексія Михайловича всея Великія, Малыя и Белыя Россіи Самодержца. К., Изд.: Киево-Печерской Лавры, 1674. 

12. Іларіон Огієнко, митр. Українська Церква: Нарис із історії Української православної церкви. Додаток : Слово про Закон і Благодать: У 2т.: Т. 1 – 2. Вінніпег, 1982. 284 с. 

13. Інокентій Гізель. Вибрані твори : у 3 т. Ін-т філософії ім. Г. Сковороди НАН України [та ін.]. Київ–Львів : Свічадо, 2009 2012. Т. 3 : [Дослідження та матеріали] / [З. Когут, Р. Пітч, Я. Стратій та ін.]. 2011. 449 с. 

14. Інокентій Гізель. Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедичне видання. Київ : КМ Академія, 2001. URL: https://vm.ukma.edu.ua/person/gizel/

15. Кіево-Златоверхо-Михайловскій монастырь: Исторіческій очеркъ отъ основанія его до настоящаго времени. К. : Издание означеннаго монастыря, Тип. С. В. Кульженко, Ново-Елисаветинская ул., собств. д., 1889. 139 с.

16. Макарий Булгаков, митр. История Русской Церкви: В 9 т. М.: Изд. Спасо-Преображенскаго Валаамского монастыря, 1996, Т. 5. 560 с. 

17. Максимович М. О Кіевскомъ Синопсисе (Письмо къ П.Г. Лебединцеву). Кіевскія Епархіальныя Ведомости. К., 1868. № 9. С. 354.

18. Мицик Ю. Феодосій Софонович – видатний представник історичної думки 17 ст. Український історичний журнал. К., 1977. № 12, С. 113–115.

19. Мыцык Ю. “Кройника” Феодосия Софоновича как исторический источник и памятник украинской историографии 17 в. Дп.: автореф.к.и.н., 1975 г. 23 с.

20. О Кіевскомъ Синопсисе. КЕВ. К., 1868. № 9. С. 353, 354. 

21. Похилевич Л. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. К.: Типогр. Киево-Печерской Лавры, 1864. 763 с.

22. Ричка В. Кройніка Феодосія Софоновича. Київська Старовина. К., 1994. № 1. С. 103–104.

23. Сементовский Н. Кіев его святыня и древности: 55 политипажей, изображ. виды Кіева. К.: Тип. Г. Сементовского, 1864. IV + 242 с.

24. Сильвестр Косов, митр. Paterikon. КЕВ. 1875. № 4. С. 131–138; № 13. С. 424–438. 

25. Стратій Я. Гізель. Філософська думка в Україні. Біобібліографічний словник. К., 2002. URL: http://litopys.org.ua/fdm/fdm10.htm

26. Феодосій Софонович, игум. Мучение св. великомученицы Варвары и повесть о преславных чудесах её. Труды КДА. К., 1894. № 12 (декабрь). С. 598–614.

27. Феодосій Софонович. Хроніка з літописців стародавніх / АН України, Археографічна комісія, Ін-т української археографії, Ін-т історії України. Підгот. тексту Ю. А. Мицика, В. М. Кравченка. К.: Наукова думка