Номер DOI: http://doi.org/10.33209/2519-4348-2707-9627-2022-10-112

VB. – № 10, 2022. – С. 31-45

Анотація

Для розуміння значення і призначення ікони особливу важливість має аналіз її функціонального аспекту. У цьому контексті актуалізується дослідження функцій ікон, виявлення їх унікальної специфіки. Метою нашої статті є систематизація основних функцій ікони в контексті аналізу їх богословського осмислення. Обґрунтовано, що проблематика функціонального призначення ікони мала важливе значення для християнської культури й постійно привертала увагу богословів. Аналіз функцій ікони засвідчує, що вони суттєво відрізняються від функцій світського мистецтва. Функціональне призначення ікон виходить далеко за межі їхньої матеріально-речової конкретності, художніх якостей і навіть релігійно-культового контексту. Їхня функціональна специфіка зумовлена, на нашу думку, особливим онтологічним і аксіологічним статусом ікони як сакрального мистецтва. Саме онтологічний зв’язок ікони зі священним першообразом і уможливлює її основні ритуально-сакральні функції: догматичну, літургійну, молитовну, харизматичну, анагогічну, чудотворну. Іконам притаманні й такі загальні для мистецтва функції, як дидактична, інформативна, коммеморативна, компенсаторна, пізнавальна, естетична тощо. Однак зміст і характер таких функцій ікони є доволі специфічними. Їхня специфіка обумовлювалася сутнісним зв’язком ікони із першообразом та онтологічним характером опосередкованого ними досвіду Богоспілкування. Усі функції сакрального мистецтва тісно пов’язані між собою; вони не просто взаємодіють, а й взаємно обумовлюють одна одну. Тому їх необхідно висвітлювати в нерозривній єдності та діалектичній взаємодії. Основне функціональне призначення ікони – репрезентувати Божественне, виражати святе, актуалізувати його присутність у вимірі людського життя, що інтегрує в собі всю повноту її різноманітних функціональних аспектів. Перспективним напрямком подальших досліджень із цієї проблематики є порівняльний аналіз позицій представників православного і католицького богослов’я щодо функцій церковних зображень.

Ключові слова: ікона, функції ікони, священне, сакральне мистецтво, богословська теорія, онтологія, репрезентація.

Література:

1. Бондаревська І. Парадоксальність естетичного в українській культурі ХVІІ–ХVІІІ століть. К.: ПАРАПАН, 2005. 308 с.

2. Бычков В. 2000 лет христианской культуры sub specie aesthetica: в 2-х т. Т. 1. Раннее христианство. Византия. М.–СПб.: Университетская книга, 1999. 575 с.

3. Бычков В. Малая история византийской эстетики. Киев: Путь к истине, 1991. 408 с.

4. Василій Великий. Бесіда 19. На день святих сорока мучеників. URL: https://www.truechristianity.info/ua/books/basil_the_great_homilies_20.php(дата звернення: 24.08.2022).

Головей В. Синтез богословського вчення про ікону у творах преподобного Іоана Дамаскина. Волинський Благовісник: богословсько-історичний науковий журнал Волинської православної богословської академії.Луцьк: Видавництво EIKΩN, 2020. № 8. С. 49–62. 

6. Головей В. Репрезентація сакрального в мистецтві: філософсько-естетичний аналіз: автореф. дис. ... д-ра філософ. наук. Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. 2013. 35 c. 

7. Головей В. Феноменологічна та онтологічна специфіка сакрального мистецтва. Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія. (2014. Вип. 706–707. С. 289–293. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_fil_2014_706-707_57.

8. Деяния вселенских соборов: в 4 т. 5-е изд. 1996. Т. 4. Материалы VI Вселенского и VII Вселенского (2-го Никейского) соборов. СПб.: Воскресение, Паломник, 1996. 645 с.

9. Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии / Пер. с греч. Г. Прохоров. Дионисий Ареопагит. Творения. СПб.: Алетейя, 2002. С. 37–206.

10. Догмат 367-ти Святих отців Сьомого Вселенського Собору 787 року в Константинополі про іконошанування. Книга правил святих апостолів, Вселенських і Помісних соборів, і святих отців. К.: Видавничий відділ УПЦ КП, 2008.368 с. URL: https://parafia.org.ua/biblioteka/svyatoottsivski-tvory/knyha-pravyl-svyatyh-apostoliv-vselenskyh-i-pomisnyh-soboriv-i-svyatyh-ottsiv/#toc–367(дата звернення: 27.08.2022).

11. Знову віднайти душу Літургії: Інтерв’ю з кардиналом Ратцінґером. Міжнародний богословський часопис «Комуніо». Львів, 2001 (українська версія). С. 7–9. 

12. Иоанн Дамаскин, преп. Три слова в защитуIcons) иконопочитания / Пер. с греч. А. Бронзова. СПБ.: Азбука-классика, 2001. 192 с. 

13. Киево-Печерский патерик. М.: Наука, 1980. 312 с.

14. Книга правил святих апостолів, Вселенських і Помісних соборів, і святих отців. К. : Видавничий відділ УПЦ КП, 2008. 368 с. URL: https://parafia.org.ua/biblioteka/svyatoottsivski-tvory/knyha-pravyl-svyatyh-apostoliv-vselenskyh-i-pomisnyh-soboriv-i-svyatyh-ottsiv/#toc–367(дата звернення: 26.08.2022).

15. Лепахін В. Функції ікони в Церкві, в державному, громадському та особистому житті. URL: https://ukrbukva.net/38746-Funkcii-ikony.html (дата звернення: 28.08.2022).

16. Материалы VI Вселенского Собора. СПб.: Воскресение, Паломник, 1996. С. 272–298.

17. Мілютін С. Ікона як феномен християнської теорії пізнання і візантійської естетики у доіконоборчий період. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету.  2017. Вип. 47. С. 277–285.

18. Степовик Д. Іконотворчість та українське ікономалярство. Енциклопедія історії України: Т. 3. / Редкол.:В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. К.: Наукова думка, 2005. 672 с. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Ikonotvorchist (дата звернення: 30.08.2022).

19. Cavarnos, Constantine (1992). The Functions of Icons. Orthodox Iconography. Belmont: Institute for Modern Greek and Byzantine Studies, 1992, pp. 30-35. Аccessed: 05.08.2022. URL:  http://orthodoxinfo.com/general/icon_function.aspx [англійською].