Номер DOI: http://doi.org/10.33209/2519-4348-2707-9627-2023-11-140

VB. – № 11, 2023. – С. 165-186

Анотація

У сьогоденні точиться дискусія про ідентичність Української Греко-Католицької Церкви як Київської. Найяскравіше виражає ідентичність тієї чи іншої церковної спільноти її богослов’я, яке, подібно до дзеркала, відображає все церковне життя: його адміністративний, духовний, науковий виміри. Вінцем богословських досліджень, розмірковувань, дискусій є їх практичне втілення в літургійних текстах. Адже з того, у що і як ми віримо, випливає і те, як ми молимося. А також навпаки: з того, як і чому ми молимося, випливає і те, у що ми віримо, якою є наша віра, а отже і хто ми є. Сьогодні Українська Греко-Католицька Церква, відчуваючи брак літургійних книг, стоїть на порозі формування власної літургійної бібліотеки. Тому сучасному богослову варто розглянути ті здобутки, які вже є у спадщині Київської Церкви, для творення нових. Святі Таїнства супроводжують християнина протягом усього його життя. Вони дають йому змогу жити правдивим життям, життям з Богом і у Бозі: Святі Таїнства Втаємничення є дверима до християнського життя, його початком; Таїнства Покаяння та Єлеопомазання допомагають хворим та тим, хто вмирає, як духовно, так і тілесно повернутися до Нього; а Таїнства Священства та Подружжя є певним способом проходження шляху спасіння. У пропонованій статті автори намагаються зрозуміти різні сучасні погляди на зміст Святого Таїнства Покаяння. Зокрема, досліджено богословські праці поодиноких східних православних авторів, які мали вплив на формування богословського світогляду Київського митрополита Петра Могили. Також звертається увага на термінологію, літургію та складові частини цього Таїнства. Окрім того, проаналізовано розуміння Петром Могилою ролі та завдань каянника та сповідника, зокрема, походження і легітимність влади розрішати гріхи, співвідношення дій Христа й священника у відпусканні гріхів пенітентові. Для дослідження зазначеної проблематики авторами використано аналітично-синтетичний метод з елементами порівняння.

Ключові слова: сповідь, митрополит Петро Могила, Київське християнство, священнослужитель, святі Таїнства.

Література:

1. Галадза П. Літургічне питання і розвиток богослужінь напередодні Берестейської унії аж до кінця XVIІ століття. Матеріали Четвертих «Берестейських читань». (Львів-Луцьк-Київ, 2–6 жовтня 1995 р.). Ред. Б. Ґудзяк, співред. О. Турій. Львів, 1997. С. 1–29.

2. Ґудзяк Б. Криза і реформа: Київська митрополія. Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії. / Перек. М. Габлевич, ред. О. Турій. Львів, 2000. 426 с.

3. Любащенко В. «Кирил Лукарис и протестантизм: опыт межцерковного диалога». 2001. 92 с.

4. Мицько І. Осередки культури при магнатських і шляхетських дворах. Острозька академія. Т. 2: Українська культура XIII – першої половини XVII століть. Київ, 2001. URL: http://litopys.org.ua/istkult2/ikult236.htm.

5. Яковенко Н. Паралельний світ: дослідження з історії уявлень та ідей в Україні в XVI–XVII ст. Київ, 2002. 415 с.

6. Кирило Лукарис. Восточное исповедание христианской веры. Стаття 15. URL: www.krotov.info/acts/17/1631luka.html.

7. Кривошеин В. Символические тексты в Православной Церкви. Москва, 2011. URL: https://azbyka.ru/otechnik/Vasilij_Krivoshein/simvolicheskie-teksty-v-pravoslavnoj-tserkvi/

8. Тридентский Собор. Декрет о Покаянии. Христианское вероучение. Догматические тексты учительства церкви ІІІ–ХХ вв. / под ред. Пьера Дюмулена. Санкт-Петербург, 2002.

9. Тридентский Собор. Декрет о Таинствах. Христианское вероучение. Догматические тексты учительства церкви ІІІ–ХХ вв. / под ред. Пьера Дюмулена. Санкт-Петербург, 2002.

10. Тридентский Собор. Декрет об индульгенциях. Христианское вероучение. Догматические тексты учительства церкви ІІІ–ХХ вв. / под ред. Пьера Дюмулена. Санкт-Петербург, 2002.

11. Тридентский Собор. Декрет об оправдании. Христианское вероучение. Догматические тексты учительства церкви ІІІ–ХХ вв. / под ред. Пьера Дюмулена. Санкт-Петербург, 2002.

12. Хойнацкий А. Западнорусскіе уніятскіе требники – сравнительно съ требниками православными и латинскими. Киев, 1867. С. 137–179.

13. Христианское вероучение. Догматические тексты учительства церкви ІІІ–ХХ вв. / под ред. Пьера Дюмулена. Санкт-Петербург, 2002.

14. Amato A. (1982). IІ saсramento della penitenza nella teologia Greco-Ortodossa. Analekta Vlatadon.

15. Bourgeios H., Sesboüé B. (2003). Doktryna sakramentalna Soboru Trydenckiego.

16. Krzysteczko H. (1998). Psychologiczno-religijne korelaty postaw penitentόw wobec spowiedzi. Katowice.

17. Marcol A. (1992). Pokuta i sakrament pokuty. Opole.

18. Melnyk M. (2001). «Spór o zbawienie: Zagadnienia soteriologiczne w świetle prawosławnych projektów unijnych powstałych w Rzeczypospolitei (koniec XVI — połowa XVII wieku)».

19. Mitrofane C. (1982). Confessione della Chiesa Orientale Cattolica e Apostoliсa.

20. Mokrzycki B. (1986). Koscioł w oczyszczeniu. Warszawa.

21. Reron T. (2002). Sakrament pokuty w dobie Soboru Trydenckiego. Wrocław.