Номер DOI: http://doi.org/10.33209/2519-4348-2707-9627-2020-8-86

VB. – № 8, 2020. – С. 297-309.

Анотація

У статті проаналізовано схожість та відмінність між розумінням питань відносин церкви до державно-політичного життя суспільства в працях трьох впливових богословів ХХ ст.: Барта, Бруннера і Бонгьоффера. Українським християнам важливо усвідомити потребу у власній присутності в політиці, передусім через пророчий голос християнської спільноти. Допомогти в цьому може досвід християнського осмислення взаємин релігії і політики в Західній Європі минулого століття. Радикальний христоцентризм «неоортодоксії» Барта логічно призводив до христологічного обгрунтування держави. Державна влада є божественним установленням, і тому їй потрібно коритися. Барт стверджував благо держави, навіть злочинної, як знаряддя промислу Божого щодо світу. Тільки коли держава вимагає від християн чинити проти власної совісті або віддавати державі те, що належить Богові, тоді християни не тільки мають право, а й зобов’язані не підкоритися їй. Бруннер критикував «христологічне обґрунтування» Бартом держави і повертався до концепції природного права. Завданням держави є створення належних справедливих умов життя та обмеження зла. Невизнання сутнісної протилежності між церквою і державою призводить до згубних наслідків для обох. Бруннер попереджав про небезпеку того часу, коли церква отримує владу в суспільстві та починає утискати інших. Бонгьоффер приймав у теології метод Барта, але застосовував його дуже помірковано. Він осмислював «повноліття світу» і присутність в ньому Христа. Для Бонгьоффера справжнє християнство обов’язково включає в себе активну участь у житті суспільства та взагалі людства, а не життя в окремому ізольованому просторі. Християнське покликання спрямоване не на втечу від реальності до кращого світу, а на уміння по-новому жити в цьому світі. Вивчення богослов’я цих провідних протестантських теологів ХХ ст. важливо для того, щоб розуміти, які відповіді були дані християнами на виклики, що поставали в часи глибокої суспільно-політичної та церковної кризи.

Ключові слова: політика, релігія, церква і держава, політичне богослов’я, публічне богослов’я.

Література:

Барт, Карл. Оправдание и право. / Пер. с нем. Москва: Библейско-богословский институт св. Апостола Андрея, 2006. 150 с.

Барт, Карл. Краткое толкование Послания к Римлянам. Пер. В. Хулап. / Толкование Посланий к Римлянам и Филиппийцам. Москва: Библейско-богословский институт св. Апостола Андрея, 2010. х + 306 с.

Бонхеффер, Дитрих. Этика. Пер. с нем. Москва: Издательство ББИ, 2013. xxxiv + 501 с.

Бруннер, Эмиль. О христологическом обосновании государства. Пер. Ю. А. Кимелев. / Социально-политическое измерение христианства: Избранные теологические тексты ХХ в. (Переводы). Сост. С. В. Лезова и О. Ф. Боровой. Москва: Наука. Издательская фирма «Восточная литература», 1994. 406 с.

Головін Сергій. Біблія і політика. Основи справедливого суспільства. Київ: Книгоноша, 2017. 136 с.

Гренц, Стенли; Олсон, Роджер. Богословие и богословы ХХ века. Пер. с англ. О. Третяченко. Черкассы: Коллоквиум, 2011. 520 с.

Кирило (Говорун), архім. Українська публічна теологія. Київ: Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості, Дух і Літера, 2107. 144 с.

Метаксас, Ерік. Бонгьоффер: пастор, мученик, пророк, агент розвідки — праведник проти Третього Рейху. / Пер. з англ. Київ: Книгоноша, 2016. 574 с.