Православне духовенство з роду Сойків
12.12.2024 2025-02-13 11:21Orthodox clergy of the Soiko family
archpriest Mykola Tsap
Head of the Department of Church History and Humanitarian Sciences of Volyn Orthodox Theological Academy Chancellor of the Volyn Eparchy of OCU.
prot.m.tsap@vpba.edu.ua | ORCID: 0000-0003-1599-3677
Номер DOI: http://doi.org/10.33209/2519-4348-2707-9627-2020-8-83
VB. – № 8, 2020. – С. 239-261.
Анотація
У статті висвітлено життєвий і пастирський шлях представників трьох поколінь духовенства з роду Сойко. У родині псаломщика, а згодом священника Павла Сойка, що працював на парафіях Житомирщини і Тернопільщини було четверо дітей: сини Іван, Володимир та Ігор і дочка Анастасія. Усі троє синів закінчили Волинську духовну семінарію (ВДС) в Кременці, а також православне відділення богословського факультету Варшавського університету. Анастасія (1.10.1920–2008) навчалася в Кременецькій українській гімназії і Острозькій учительській семінарії. Працювала вчителькою. У 1939 році вийшла заміж за Зосима Дубицького (4.06.1915–1968), який походив зі священичої сім’ї і незадовго теж став священником на Шумщині.
Ключові слова: Сойко, Кременецький повіт, Остапи, Волинська духовна семінарія, церква, єпископ, священник, настоятель.
Література:
1. Алфавитная книга священников Волынско-Ровенской епархии на 1945г. Архів волинської єпархії Православної Церкви України (ПЦУ). 46 арк.
2. Архів Волинської єпархії ПЦУ. Особова справа № 632, відділ Адміністраційний про священника Павла Сойко. 32 арк.
3. Архів Волинської єпархії ПЦУ. Особова справа № 605. Прот. Сойко Володимир Павлович. 3 арк.
4. Архів Волинської єпархії ПЦУ. Клірові відомісті церкви св. Параскеви села Радошівка Кременецького повіту за 1937рік. 7 арк.
5. Архів Волинської єпархії ПЦУ. Клірові відомісті церкви св. Параскеви села Радошівка Кременецького повіту за 1938рік. 7 арк.
6. Архів Волинської єпархії ПЦУ. Особова справа №34. Прот. Закидальський Карп Михайлович. 63 арк.
7. Бакулин А. Будем радоваться. Священник Богдан Сойко. [Електронний ресурс]. Режим доступу: /http://www.piter.orthodoxy.ru/pspb/n 164/ta 006.htm
8. Борщевич В. Волинський пом'янник. Рівне, 2004. 408с, іл.
9. Карпук Д. Николо-Богоявленский морской собор. История и люди.СПб., 2018. 272 с.
10. Карпук Д. К юбилею заслуженного профессора протоиерея Богдана Сойко. Весник Исторического общества Санкт-Петербургской духовной академии. 2019. №1(3). С. 317–334.
11. Лист-спогад про дитинство отця Павла Сойка до внучки Катерини Дубицької, поч. 1950-их рр. Ксерокопія. 4 арк.
12. Оглоблин О. Українська історіографія 1917–1956. Київ, 2003. 250 с.
13. Пантелеева Ю. История Канского Спасского собора. Сборник тезисов работ студентов XVI Межрегиональной с международным участием научно-практической конференции «Иноваций. Развитие. Будущее». Канск, 2015. 278 с.
14. Приход Свято-Троицкой церкви г. Томска. Троица-Томск. рф/main-page/
15. Ревенюк І. Правда про т.зв.УПА (Сповідь колишнього провідника ОУН). Київ, 1961.
16. Святой источник. [Електронний ресурс]. Режим доступу: /svyato.info/6598-khram-mikhaila-arkhangela-v-kutepovo.html
17. Сергеева О. Я всегда хотел стать священником. Воспоминания протоиерея Богдана Сойко. Вода живая. СПб. 2018. № 7–8, июль-август. С. 38–43.
18. Спогади настоятеля Спаської церкви м. Канська у 1978–1984рр. прот. Романа Цапа про храм і його будівничого прот. Ігоря Сойка. Записав 20.07.2020р. Архів автора. 2 арк.
19. Фаст М., Фаст Н. Нирымская голгофа: Материалы к истории церковных репресий в Томской области в советский период.Томск, 2004. 560 с.
20. Фирсанкова Л. «Спас на Кану». Краткая история храма Всемилостивого Спаса в г. Канске. Канск, 2014. 130 с.
21. Шпак В., Олійник В. Духовна православна семінарія в Кременці в 1919-1939 рр. Кременеччина: минуле й сьогодення. Кременець, 2018. Т.V. 313 с.
22. Формуляр-Відкритий список жертв політичних репресій в СРСР. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https: //ua.openlist.wiki/index/php?title=Категорія:
23. Бессмертный полк. Санкт-Петербург. Истории. [Електронний ресурс]. www.moypolk.ru/saint-petersburg/search_advert
24. Jan Sojko. Jozef Nielubowicz Tukalski. Jego zycie i dzialalnosc na stanowisku metropolity Kijowskiego 1663–1675. 1937 r. 242 s.