Номер DOI: http://doi.org/10.33209/2519-4348-2707-9627-2022-10-121

VB. – № 10, 2022. – С. 193-206

Анотація

Одним із характерних явищ розвитку церковного життя на Волині у міжвоєнний період був неоунійний рух, з яким боролося духовенство Православної Церкви. При цьому до останнього часу в українській історіографії були відсутні комплексні дослідження з цієї проблеми. Ніхто не акцентував увагу також і на ролі незаконних вінчань в процесі уніатської пропаганди на Волині. У даній статті зроблено спробу аналізу впливу звершення уніатськими священниками таких шлюбів на здобуття прихильності православного населення та розвиток неоунії у Волинському воєводстві. Йдеться про вінчання, які православне духовенство не мало права звершувати над певними категоріями людей: в яких залишався нерозірваним попередній шлюб, над близькими родичами та призовниками, які не отримали дозволу повітових військкоматів. У перші роки після появи на Волині неоунії священники-конвертити, звані в народі «перельотами», широко використовували такі вінчання як засіб агітації народу на користь неоунії. Найбільше цим користувалися «перельоти» Євсевій Сльозко та Олексій Пелипенко, які свою агітацію в тих чи інших селах Волині будували передусім на такій показовій увазі до потреб людей, вирішити які нібито не міг більше ніхто. Православне духовенство протестувало проти подібних вчинків уніатів, відчуваючи себе дискримінованим, однак влада не реагувала на порушення законів, що спонукало неоунійних священників продовжувати свою практику. Однак наприкінці 1920-х рр. ставлення органів цивільної влади до звершення уніатами незаконних вінчань змінилося. Троє «перельотів» були засуджені до тюремного ув'язнення, після чого уніати такі вінчання припинили. Час показав, що хоча благословення незаконних шлюбів загалом сприяло розповсюдженню між людьми інформації про уніатських священників, усе ж особи, які зверталися за таким вінчанням, здебільшого не мали наміру зраджувати Православ'ю й приставати до неоунії.

Ключові слова: неоунія, Євсевій Сльозко, Олексій Пелипенко, вінчання.

Література:

1. Derzhavnyi arkhiv Ternopilskoi oblasti (DATO) [State archive of Ternopil region]. F. 148. Op. 1. Spr. 291. 124 ark. [in Ukrainian].
2. DATO. F. 148. Op. 2. Spr. 120. 83 ark. [in Ukrainian].
3. DATO. F. 148. Op. 2. Spr. 554. 461 ark. [in Ukrainian].
4. DATO. F. 148. Op. 2. Spr. 585. 42 ark. [in Ukrainian].
5. DATO. F. 148. Op. 3. Spr. 39. 195 ark. [in Ukrainian].
6. DATO. F. 148. Op. 3. Spr. 413. 11 ark. [in Ukrainian].
7. DATO. F. 148. Op. 3. Spr. 442. 47 ark. [in Ukrainian].
8. DATO. F. 148. Op. 3. Spr. 454. 8 ark. [in Ukrainian].
9. ДАТО. Ф. 148. Оп. 3. Спр. 2354. 24 арк.
10. Воссоединение священника Евсевия Слезка. Воскресное чтение. 1926. № 40. С. 633.
11. Iz pechati. Ideologiya uniatskogo dvizheniya [From the press. The ideology of the Uniate movement] (1926). Voskresnoe chtenie. № 29. S. 451–454. [in Russian].
12. Kramar Yu. (1998). Problema neounii na Volyni u mizhvoiennyi period [The problem of neounion in Volyn in the interwar period]. Naukovyi visnyk VDU. Istorychni nauky. Vyp. 1. S. 68–73. [in Ukrainian].
13. Kucherepa M. (2010). Neouniia na Volyni [Neounia in Volyn]. «Da vsy yedyno budut». Mizhnarodna naukova konferentsiia, prysviachena istoriï Hreko-Katolytskoï Tserkvy na Volyni. Lutsk – Volodymyr-Volynskyi. S. 134–141. [in Ukrainian].
14. Predan sudu uniatskii blagochinnyi na Volyni [Uniate dean brought to trial in Volhynia] (1930). Voskresnoe chtenie. № 22. S. 280. [in Russian].
15. Relihiina borotba [Religious struggle] (1929). Dilo. № 50. S. 1. [in Ukrainian].
16. Skakun R. (2007). «Nova uniia» u Druhii Rechi Pospolytii (1924–1939) [«New Union» in the Second Polish-Lithuanian Commonwealth (1924–1939)]. Kovcheh. Naukovyi zbirnyk z tserkovnoi istorii. T. 5. Lviv, S. 204–247. [in Ukrainian].
17. Stokolos N. (1999). Neouniia yak eksperyment skhidnoi polityky Vatykanu v Polshchi (1923–1939 rr.) [Neounia as an experiment of the Eastern policy of the Vatican in Poland (1923–1939)]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. № 4. S. 74–89. [in Ukrainian].
18. Tri mesyatsa tyurmy za nezakonnoe povenchanie [Three months in prison for an illegal wedding] (1929). Voskresnoe chtenie. № 44. Obl. [in Russian].
19. Fedchuk O., prot. (2022). Neouniia na Volyni [Neounia in Volyn]. Kharkiv–Lutsk. 488 s. [in Ukrainian].
20. Rzemieniuk F. (1999). Kościół katolicki obrządku bizantyjsko-słowiańskiego. Neounia. Lublin. 497 s.