Номер DOI: http://doi.org/10.33209/2519-4348-2707-9627-2022-10-114

VB. – № 10, 2022. – С. 67-84

Анотація

У середземноморській культурі І ст. після Р. Х. риторика не тільки була наріжним каменем традиційної освіти, але й пронизувала всі форми усного та письмового спілкування: офіційні документи, публічні листи, приватне листування, судові процеси, промови з нагоди урочистостей та пам’ятних подій, літературні твори тощо. Не винятком була й Палестина, бо знаходилася на гребені між юдейською та грецькою культурами, що спричинилося до проникнення класичної риторики і на її територію, де творився її симбіоз із традиційною юдейською чи біблійною риторикою. Історично добре обґрунтованим є той факт, що автори Нового Завіту задля представлення принципів християнської віри вдавалися до правил красномовства, які походили із спадщини обох риторик. Це підтверджено первісним оральним призначенням біблійних текстів, оскільки в перші віки християнства Біблію читали вголос перед зібраною спільнотою (пор. Кл. 4: 16), що передбачало врахування риторичних аспектів побудови аргументації у формі, яка відповідала б очікуванням аудиторії. Отже, необхідно взяти до уваги важливість та роль риторичного підходу до прочитання Біблії, зважаючи як на його позитивні, так і на негативні аспекти. У даній статті здійснено риторично-літературний підхід до аналізу Як. 2: 1–13. Особливістю даного підходу є те, що він враховує принципи класичної та юдейської риторик для інтерпретації новозавітних текстів, уникаючи формального накладання на біблійний текст фіксованих таксономічних схем. У органічній єдності із літературним аналізом тексту враховуються його контекстуальні, композиційні, синтаксичні та інтертекстуальні аспекти, які суттєво покращують тлумачення та розуміння риторичної ситуації. Виходячи із цього, варто підкреслити важливий внесок та користь риторично-літературного аналізу для біблійної екзегези, оскільки оформлення та побудова тексту вміло поставлені автором на службу богословським концепціям. Комплекс аспектів аналізу демонструє плідний зв’язок між риторично-літературним підходом та біблійними текстами як на аргументаційно-комунікативному, так і на богословському рівнях.

Ключові слова: риторично-літературний аналіз, особисті упередження, автентичність віри, композиція, контекст, риторичні фігури, інтертекстуальний аналіз

Література:

1. Sviate Pysmo Staroho i Novoho Zavitu: v 2-kh ch. (2008) / per. o. I. Khomenko; povnyi per., zdiisnenyi za oryhin. yevr., aram. ta hrets. tekstamy. Kyiv: Misioner [in Ukrainian].
2. Aland B., Aland K., Karavidopoulos J., Martini C. M., Metzger B. M. (2012). Novum Testamentum Graece. 28th rev. ed. Stuttgart: Deutsche Bibelgeselschaft [in Greek].
3. Anderson R. D. (2000). Glossary of Greek Rhetorical Terms connected to Methods of Argumentation, Figures and Tropes from Anaximenes to Quintilian (Contributions to Biblical Exegesis and Theology 24). Peeters [in English].
4. Baasland E. (1988). Literarische Form, Thematik und geschichtliche Einordnung des Jakobusbriefes, Aufstieg und Niedergang der romischen Welt. 1988. Vol. 25, issue 5 [in German].
5. Bianchini F. (2011). L’analisi retorica delle lettere paoline, Cinisello Balsamo: San Paolo [in Italian].
6. Boyle M. O’R. (1985). The Stoic Paradox of James 2,10. New Testament Studies. Vol. 31, issue 4 [in English].
7. Bullinger E. W. (1898). Figures of Speech Used in the Bible. London-New York: Eyre & Spottiswoode [in English]. 
8. Campbell С. R. (2007). Verbal Aspect, the Indicative Mood, and Narrative: Soundings in the Greek of the New Testament (Studies in Biblical Greek 13). Peter Lang [in English].
9. Elliot J. H. (1993). The Epistle of James in Rhetorical and Social-Scientific Perspective: Holiness-Wholeness and Patterns of Replication. Biblical Theology Bulletin. Vol. 23 [in English].
10. Fabris R. (2004). Lettera di Gc: introduzione, versione, commento (Scritti delle Origini Cristiane 17). Bologna: Dehoniane [in Italian].
11. Freeborn J. (2000). Lord of Glory. A Study of James 2 and 1 Corinthians. Expository Times. Vol. 111, issue 6 [in English].
12. Freund R. A. (1998). The Decalogue in Early Judaism and Christianity / ed. by Evans C. A., Sanders J. A. The Function of Scripture in Early Jewish and Christian Tradition (Journal for the Study of the Old Testament. Supplement Series 154). Sheffield: Sheffield Academic Press [in English].
13. Garavelli B. M. (1988). Manuale di retorica. Milano: Bompiani [in Italian].
14. Hartin P. J. (2006). The Letter of James: Its vision, ethics, and ethos / ed. by  Watt J. G. van der. Identity, Ethics, and Ethos in the New Testament (Beihefte zur Zeitschrift für die neutestamentliche Wissenschaft141). Berlin – New York: Walter de Gruyter [in English].
15. Johnson L. T. (1982). The Use of Leviticus 19 in the Letter of James. Journal of Biblical Literature. Vol 101, issue 3 [in English].
16. Kloppenborg J. S. (1999). Patronage avoidance in James. Teologiese Studies. Vol. 55, issue 4 [in English].
17. Kot T. (2003). La fede, via della vita. Composizione e interpretazione della Lettera di Gc (Retorica biblica 6). Bologna: Dehoniane [in Italian].
18. Kraus M. (2005). Ethos as a Technical Means of Persuasion in Ancient Rhetorical Theory / ed. by T. H. Olbricht-A. Eriksson, Rhetoric, Ethic and Moral Persuasion in Biblical Discourse (Emory studies in early Christianity). New York: T & T Clark [in English].
19. Marucci C. (2004). Sprachliche Merkmale des Jakobusbriefes / ed. by Schlosser J. The Catholic Epistles and the Tradition (Biblioteca Ephemeridum Theologicarum Lovaniensium176). Leuven: University Press [in German].
20. Mongstad-Kvammen I. (2013). Toward a Postcolonial Reading of the Epistle of James: James 2,1-13 in its Roman Imperial Context (Biblical Interpretation Series 119). Leiden-Boston: Brill [in English].
21. Pontificia Commissione Biblica. (1993). L’interpretazione della Bibbia nella Chiesa. Città del Vaticano: Libreria Editrice Vaticana [in Italian].
22. Popkes W. (1995). James and Paraenesis, Reconsidered / ed. by Fornberg T., Hellholm D. Texts and Contexts. Biblical Texts in Their Textual and Situational Contexts. Essays in Honor of Lars Hartman. Oslo: Scandinavian University Press [in English].
23. Porter S. E. (1992). Idioms of the Greek New Testament (Biblical Languages: Greek). 2 ed. Sheffield: Sheffield Academic Press [in English].
24. Robbins V. K. (2002). A Comparison of Mishna Gittin 1:1-2:2 and James 2:1-13 from a Perspective of Greco-Roman Rhetorical Elaboration / ed. by Lingstone J. N. Mishnah and the Social Formation of Early Rabbinic Guild: A Socio-Rhetorical Approach (Studies in Christianity and Judaism 11). Wilfrid Laurier University Press [in English].
25. Taylor M. E. (2004). Recent Scholarship on the Structure of James. Currents in Biblical Research. Vol. 3, issue 1 [in English].
26. Thurén L. (1995). Risky Rhetoric in James?. Novum Testamentum. Vol. 37. Issue 3 [in English].
27. Vyhmeister N. J. (1995). The Rich Man in James 2: Does Ancient Patronage illumine the Text? Andrews University Seminary Studies. Vol. 33, issue 2 [in English].
28. Wachob W. H. (2000). The Voice of Jesus in the Social Rhetoric of James (Society for New Testament Studies. Monograph Series 106). Cambridge: University Press [in English].
29. Wallace D. B. (1997). Greek grammar beyond the basics: An exegetical syntax of the New Testament. Grand Rapids: Zondervan [in English].
30. Ward R. B. (1969). Partiality in the Assembly: James 2:2-4. Harvard Theological Review. Vol. 62, issue 1 [in English].
31. Watson D. F. (1993). James 2 in Light of Greco-Roman Schemes of Argumentation. New Testament Studies. Vol. 39 [in English].
32. Wick P. (2011). ‘You Shall not Murder… You Shall not Commit Adultery’: Theological and Anthropological Radicalization in the Letter of James and in the Sermon of the Mount / ed. by Reventlow H. G., Hoffman Y. The Decalogue in Jewish and Christian Tradition (Library of Biblical Studies 509). New York – London: T & T Clark [in English].
33. Wischmeyer O. (2008). Reconstructing the Social and Religious Milieu of James: Methods, and Possible Results / ed. by Sandt H. van de, Zangenberg J. K. Mattew, James, and Didache: Three Related Documents in their Jewish and Christian Settings (Society of Biblical Literature. Semeia Studies 45). Society of Biblical Literature [in English].
34. Wuellner W. H. (1978). Jakobusbrief im Licht der Rhetorik und Textpragmatik. Linguistica Biblica. Vol. 43 [in German].