Онтологія спілкування: еклезіологічно-наукові засади розуміння Церкви як особистісної спільноти
18.12.2025 2026-04-30 23:48Ontology of Communication: Ecklesiological and Scientific Foundations for Understanding the Church as a Personal Community
Онтологія спілкування: еклезіологічно-наукові засади розуміння Церкви як особистісної спільноти
протоієрей Петро Лопатинський
кандидат наук із богослів’я, доцент Київської православної богословської академії.
DOI: http://doi.org/10.33209/2519-4348-2707-9627-2025-13-167
Волинський благовісник. № 13. 2025. С. 29-46
Анотація
Стаття присвячена глибокому дослідженню еклезіологічних засад розуміння Церкви як динамічної особистісної спільноти у відповідь на виклики сучасної «культури присутності». Вона ґрунтовно аналізує фундаментальні зміни в культурній парадигмі, окреслені Гансом Ульріхом Гумбрехтом, де домінування «культури значення» поступово замінюється «культурою присутності». У цьому контексті особливе місце відводиться богословському осмисленню Євхаристії як первинного акту продукування реальної, онтологічної присутності Бога на землі та серед людей. Дослідження послідовно розкриває, як середньовічна практика Євхаристії, що передбачала реальну присутність Христа в перетворених дарах, може слугувати моделлю для розуміння не лише релігійних, але й ширших культурних та соціальних феноменів, де безпосередня взаємодія та спільне переживання відіграють ключову роль.
Центральною частиною роботи є детальний аналіз концепцій євхаристійної еклезіології видатних православних богословів – митрополитів Іоана Зізіуласа та Олександра Шмемана. Їхні вчення розкривають Церкву не просто як соціальну інституцію чи сукупність вірян, а як онтологічну реальність, чиє буття нерозривно пов’язане з Євхаристією. Через Євхаристію Церква стає живим Тілом Христовим, у якому реалізується спілкування осіб – Бога і людини, а також людей між собою. Розглядається внесок Луїджі Джуссані, який розробляє ідею Церкви як тривалої історичної присутності Христа, що передається через покоління вірян, а також Христоса Яннараса, який розуміє Церкву як динамічну боголюдську реальність, де кожен член покликаний до вільної особистісної взаємодії.
Особлива увага приділяється зв’язку між Вознесінням Христа та Його сакраментальною присутністю в Церкві. На прикладі роздумів Пантелеймона Манусакіса показано, що фізичне Вознесіння Христа не є віддаленням, а, навпаки, уможливлює Його нову, всеохоплюючу присутність через євхаристійне переломлення Тіла. У цьому контексті наголошується, що конкретність Тіла Христа «сублімується» (sublated) у Тілі Христовому – Церкві, яка формується подвійним рухом: Вознесінням Христа та зішестям Святого Духа. Це забезпечує убезпечення від ризику ідолопоклонства плоті Христа та перетворення Його керигми (морального вчення Євангелія) на порожню ідеологію, якщо вона не вкорінена у євхаристійній присутності. Стаття також висвітлює небезпеку зведення християнства до індивідуального пієтизму, відірваного від соборної та літургійної природи Церкви, що призводить до втрати її онтологічної сутності. Мета дослідження полягає в системному виявленні та обґрунтуванні онтологічного зв’язку між Євхаристією, Вознесінням та природою Церкви як істинної особистісної спільноти.
Ключові слова: Церква, релігія, спілкування, онтологія, євхаристія, наука, присутність, особистість, наука і релігія.
Література:
-
- Біблія. Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту. В українському перекладі з паралельними місцями та додатками. Київ: Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2004. 1416 с.
- Bloom A. Text_70 reply to Syndesmos, Bishop Anthony of Sourozh, 1990. URL: https://syndesmostemporary.blogspot.com/p/syndesmos-text-database.html (дата звернення: 01.07.2025).
- Giussani, Luigi, Stefano Alberto, e Javier Prades. (2019). Generare tracce nella storia del mondo. Saggi. Milano [in Italian].
- Manoussakis J. (2007). God After Metaphysics: A Theological Aesthetic. Retrieved from: https://www.academia.edu/2248647/God_After_Metaphysics_A_Theological_Aesthetic [англійською].
- Schmemann A. Great Lent. Crestwood, New York: St. Vladimir’s Seminary Press, 1990. 148 p.
- Гумбрехт Г. Продукування присутності. Що значення не може передати. Харків: IST Publishing, 2020. 192 c.
- Зізілуас І. Буття як спілкування. Дослідження особистісності і Церкви. К.: Дух і літера, 2005. 276 с.
- Зізіулас І. Церква і Євхаристія: Збірник статей з православної еклезіології. URL: https://drive.google.com/file/d/17s- https://drive.google.com/file/d/17s-mgE0HlQIpttqTEdzVCXKq_cCu5iJL/view?usp=sharing .
- Шмеман О. Місія Православ’я. URL: http://www.kiev-orthodox.org/site/churchlife/1634/ (дата звернення: 01.07.2025).
- Яннарас Х. Свобода етосу. К.: Дух і Літера, 2003. 268 с.
Popular tags
Popular tags