Номер DOI: http://doi.org/10.33209/2519-4348-2019-7-57

VB. – № 7, 2019. – С. 189-198

Анотація

Знайдені історичні пам’ятки про надзвичайно цікаву та оригінальну практику «місячних судів», що існували ще до розділення Київської митрополії в 1448 році на Київську та Московську. На основі джерел, що дійшли до нашого часу, отримуємо свідчення про «місячні суди» як право Київського митрополита через три роки на четвертий приїжджати до Новгорода особисто чи через делегованих духовних осіб та розглядати судові справи протягом одного місяця. Беручи до уваги той факт, що дана практика притаманна виключно нашій митрополії як власна канонічна традиція і більше ніде в історії Помісних Церков не зустрічаються подібні судові прецеденти, предметом суперечок серед науковців та полем канонічного дослідження є цілий ряд запитань. По-перше, що собою представляв «місячний суд». Це був апеляційний суд другої інстанції для незадоволених рішенням суду власного архієпископа чи повноцінний розгляд широкого кола питань як суто церковного характеру, так і суміжного із цивільними позовами, що тогочасним княжим законом було віднесено до компетенції духовної влади церковного суду. По-друге, причини зародження даної практики та питання її поширення на всю територіальну юрисдикцію Київської митрополії. По-третє, канонічна оцінка створеної на теренах нашої митрополії судової практики з точки зору зводу канонічного права та традицій Православної Церкви. Враховуючи той факт, що церковна судова влада є невід’ємним елементом означення та еклезіологічним вираженням природи вищої церковної влади, канонічно-історична оцінка практики «місячних судів» дає змогу окреслити компетенцію Київського митрополита щодо підлеглої йому єпархії, до того ж там, де правлячий архієрей мав титул архієпископа та певні особливі привілеї у вигляді носіння білого клобуку та єпископських риз із зображеними хрестами. Свою цілісність та завершеність дане дослідження отримує через те, що відомості про зазначену практику «місячних судів» черпає безпосередньо із збережених до наших днів грамот Вселенського патріарха Антонія, до якого неодноразово звертався за заступництвом та вироком найвищої судової інстанції Київський митрополит Кипріан через своє протистояння із Новгородською єпархією. Звідси ми отримуємо повноту картини місця Вселенського патріарха в структурі ієрархії вищого управління київської митрополії.

Ключові слова: місячні суди, канонічне право, церковний суд, грамоти Вселенського патріарха, Київський митрополит Кипріан, Новгородська єпархія, вища церковна влада, апеляція.

Література:

1. Acta Patriachatus Constantinopolitani. (1862). Vindobonae: Carolus Gerold [in English]. 

2. Manuel I. Gideon. (1996). Patriarchal tables. Athens [in Greek]. 

3. Булгаков Макарий, митр. История Русской Церкви: В 9 т. М.: Изд. СпасоПреображенского Валаамского монастыря, 1995. Т. 3. 702 с. 

4. Власовський І., проф. Нарис історії Української Православної Церкви: В 4 т. К.: Вид. УПЦ Київського Патріархату, 1998. Т. 1. 294 с. 

5. Голубинский Е. Е., проф. История Русской Церкви. М.: Университетская типография, 1900. Т. 2. 919 с. 

6. Лотоцький О., проф. Українські джерела церковного права. Варшава, 1931. 318 с. 

7. Становления высшего церковного управления в Киевской Руси. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.dissercat.com/content/ stanovlenie-vysshego-tserkovnogo-upravleniya-v-kievskoi-rusi/read 

8. Poppe A. The Christianization and Ecclesiastical Structure of Kyivan Rus to 1300. URL: https://www.jstor.org/stable/41036708?read-now=1&seq=1#page_scan_tab_contents