Номер DOI: http://doi.org/10.33209/2519-4348-2707-9627-2020-8-79

VB. – № 8, 2020. – С. 173-182

Анотація

У статті шляхом аналізу археологічних джерел та відповідних текстів Священного Писання порушується проблема міфічності чи історичності цих оповідей. Актуальність цієї проблеми визначається як з боку релігії, так і історії. Відсіяти правду від вимислу конче необхідно. З уваги на сказане, аналізуються погляди відомих релігієзнавців та археологів на проблему Патріархів. При цьому наголошується, що значна увага приділялася дослідниками археологічним пам’яткам Месопотамії та Палестини. Це пов’язано з тим, що Біблія батьківщиною Патріархів вважає Месопотамію, а після переселення в район Східного Середземномор’я – Палестину. Одним із завдань досліджень пам’яток на названих територіях була і залишається ідентифікація місць, згадуваних у Біблії з реальним ландшафтом. Це, по-перше, а, крім того, у другій половині ХІХ ст. додалася необхідність підтвердити історичність біблійних оповідей у відповідь на критику Біблії з боку її противників. Вчені-біблеїсти, починаючи з ХІХ-ХХ ст., активно вивчали пам’ятки Палестини, які прямо пов’язувалися зі Старим Завітом, наприклад, Єрихон чи Сихем. У 20-30-х роках ХХ ст. американськими та західноєвропейськими археологами були зроблені цікаві відкриття в Месопотамії, які в багатьох випадках підтвердили схожість біблійних оповідей про Патріархів з відповідними документами, знайденими в архівах давніх міст Марі і Сузи на території сучасного Іраку. У з’ясуванні проблеми правдивості чи міфічності Патріархів останнє слово буде за археологією, а в біблійних оповідях про них лежить історична традиція, яка заслуговує безпристрасного дослідження.

Ключові слова: археологія, біблійні оповіді, Месопотамія, Палестина, Патріархи, Старий Завіт.

Література:

1. Біблія або Книги священного Писання Старого та Нового Завіту. Київ, 2007. 1416 с.

2. Вудли Леонард. Ур Халдеев. Москва, 1961. 255 с.

3. Геллей Генрі. Біблійний довідник. Львів, 1985. 784 с.

4. Косідовський Зенон. Біблійні оповіді. Київ, 1978. 398 с.

5. Кучинко Михайло. Біблійно-церковна археологія. Луцьк, 2014. 268 с.

6. Матвеев К., Сазонов А. Земля Древнего Двуречья. М., 1986. 159 с.

7. Никитин Н. Б. История Библейской археологии // Дж. Э. Райт. Библейская археология. СПб., 2003. С. 1-12.

8. Райт Джордж Эрнест. Библейская археология. Санкт-Петербург, 2003. 311 с.

9. Снигирев Р. Библейская археология. Москва, 2007. 571 с.

10. Шифман И. Угаритское общество (XIV-XIII вв. до н.е.). Москва, 1982.