VB. – № 4, 2016. – С. 295-304

Анотація

Для визначення приналежності до Єдиної Христової Церкви як окремих осіб, так і цілих християнських спільнот (конфесій, деномінацій, громад) у християнському богослів’ї використовується термін межі (границі) Церкви. Питання про границі Церкви є одним з найактуальніших у сучасній, зокрема православній, еклезіології. Воно являє собою складну богословську проблему і включає декілька аспектів: канонічний, догматичний, сакраментальний, харизматичний. У статті показані біблійні основи для пошуків вирішення питання Церковних меж.

Ключові слова: Священне Писання, Церква, межі, границі.

Література:

1. Біблія. Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту. – К.: Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2004. – 1416 с.
2. Книга правил святих апостолів, Вселенських і Помісних Соборів і святих Отців. – К.: Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2008. – 367 с.
3. Иларион (Троицкий), свящмч. Очерки из истории догмата о Церкви: Святые отцы и учители Церкви в исследованиях православных ученых. – Репринт издания 1912 г. – М.: Православный паломник, 1997. – 597 с., V.
4. Гаврилюк П.Л., диак. История катехизации в древней Церкви / Под ред. свящ. Георгия Кочеткова – М.: Свято-Филаретовская московская высшая православно-христианская школа, 2001. – 320 с., 16 с. цв. илл.
5. Зайцев А. А. Границы Церкви // Православная энциклопедия. Т. 12. – М., 2006. – С. 265-283. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravenc.ru/ text/166375.html
6. Цыпин В., прот. К вопросу о границах Церкви. // Богословские Труды (Юбилейный сборник к 300-летию МДА). – М.: Издательство Московской Патриархии, 1986. – 225 с.